Мовний Маяк - Language Lighthouse

Line 1 / 38

Jan Sobieski was the King of Poland and the Grand Duke of Lithuania from 1674 until his death in 1696.

Ян Собеський був королем Польщі і Великим князем Литовським з 1674 року і до своєї смерті в 1696 році.

Line 2 / 38

Throughout his career, he was well known in Europe for his courage and remarkable aptitude for command in military campaigns.

Протягом своєї кар'єри його добре знали в Європі за його мужність та хист керівника військових операцій.

Line 3 / 38

He is remembered as Poland's hero king for his exploits on the battlefield, especially against the invading Ottoman Empire.

За його подвиги на полях битв, особливо під час вторгнення Османської імперії, його пам'ятають як польського короля-героя.

Line 4 / 38

One of his greatest campaigns as a military commander was in the Polish-Ottoman Wars from 1672 to 1676.

Одна з його найкращих кампаній у якості полководця мала місце під час польсько-турецьких воєн 1672-1676 років.

Line 5 / 38

It was in these battles that Sobieski inflicted defeats on the Ottoman Empire, despite being outnumbered with little support and funding from his own country.

Саме у тих битвах Собеський, незважаючи на чисельну перевагу супротивника, а також незначні підтримку і фінансування від своєї країни, завдав поразок Османській імперії.

Line 6 / 38

His greatest victory was the Battle of Khotyn in November 1673, for which Sobieski defeated an Ottoman force of 35,000 men and 120 guns.

Його найвеличнішою перемогою була битва під Хотином у листопаді 1673 року, під час якої Собеський переміг турецькі сили чисельністю 35 000 чоловік, у яких було 120 гармат.

Line 7 / 38

The Ottomans were forced to retreat from Polish territory, losing most of their supplies and all of their artillery.

Турки були вимушені відступити з польської території, втративши більшу частину припасів та всю артилерію.

Line 8 / 38

His victory allowed the Polish-Lithuanian Commonwealth to revoke the unfavorable Treaty of Buchach, signed a year earlier that was advantageous to the Ottoman Empire.

Його перемога дала Речі Посполитій можливість розірвати невигідний Бучацький мирний договір, який був підписаний за рік до цього і був вигідний Османській імперії.

Line 9 / 38

One day before the battle, King Michael the First of Poland died.

За день до битви помер король Польщі Михайло Перший.

Line 10 / 38

And in recognition of his victories and dedication, Jan Sobieski was elected King of the Commonwealth in 1674.

І на знак визнання його перемог та відданості Ян Собеський в 1674 році був обраний королем Речі Посполитої.

Line 11 / 38

This all set the stage for his greatest personal triumph and one of the greatest victories in European history: the Battle of Vienna.

Все це підготувало сцену для його найвеличнішого особистого тріумфу і однієї з найвизначніших перемог у європейській історії - Віденської битви.

Line 12 / 38

Capturing the city of Vienna had long been the strategic goal of the Ottoman Empire for many years and for many reasons, including politically, religiously, and economic.

Захоплення міста Відня тривалий час було стратегічною метою Османської імперії, протягом багатьох років і з багатьох причин - політичних, релігійних та економічних.

Line 13 / 38

Losing Vienna would have been a severe blow to Christianity, as it would have strengthened the power and position of the Muslim Ottomans in Western Europe.

Втрата Відня була б жорстоким ударом по християнству, адже ця подія посилила б міць і позиції турків-мусульман у Західній Європі.

Line 14 / 38

The Ottoman Empire could have eventually conquered more and more of Western Europe.

Османська імперія з часом могла б завоювати навіть більші території Західної Європи.

Line 15 / 38

And it would have been much harder to eventually expel them from Christian lands.

І, як наслідок, вигнати їх з християнських земель було б набагато важче.

Line 16 / 38

Many Ottoman rulers for centuries also dreamed of eventually capturing the most important Christian city in the world: Rome.

Багато османських правителів протягом століть мріяли одного дня захопити Рим - найважливіше християнське місто в світі.

Line 17 / 38

In July, 1683, a huge Ottoman army of over 150,000 men arrived at the gates of Vienna, then part of the Holy Roman Empire.

У липні 1683 року величезне турецьке військо чисельністю більше 150 000 чоловік прибуло до брами Відня, який в той час належав Священній Римській імперії.

Line 18 / 38

Vienna was left with only 15,000 soldiers defending the city after smaller allied armies fled, unable to confront the huge Ottoman army.

Після втечі менших союзних військ тільки 15 000 солдатів залишились захищати Відень. Вони були не в змозі протистояти величезній турецькій армії.

Line 19 / 38

Fortunately for Vienna, earlier in 1683 the Treaty of Warsaw was signed between the Holy Roman Empire and Poland,…

На щастя для міста, раніше, в 1683 році, між Священною Римською імперією і Польщею було підписано Варшавську угоду,…

Line 20 / 38

...by which Holy Roman Emperor Leopold promised support to Sobieski if the Ottomans attacked the Polish city of Krakow, and, in return, the Polish Army would come to the relief of Vienna, if it were attacked.

за умовами якої імператор Священної Римської імперії Леопольд обіцяв підтримати Собеського у випадку нападу турків на польське місто Краків і, в свою чергу, у разі атаки на Відень польське військо повинно було прийти на допомогу місту.

Line 21 / 38

This alliance proved to be decisive and was probably the only reason why Vienna had a chance to be saved from the Ottoman invasion.

Існування цього альянсу мало вирішальне значення і, очевидно, було єдиним шансом Відня врятуватися від турецького вторгнення.

Line 22 / 38

Sobieski honored the treaty and left Poland with around 27,000 men and met up with the Imperial Holy Roman Army outside of Vienna on September 6th, 1683.

Собеський виконав зобов'язання за договором і залишив Польщу з військом чисельністю близько 27 000 чоловік. 6 вересня 1683 року він з'єднався з військом Священної Римської імперії на околицях Відня.

Line 23 / 38

The overall command of the combined forces of European allies was entrusted to the Polish King, who had under his command between 70 and 80 thousand soldiers facing an Ottoman army of 150,000.

Загальне командування об'єднаними силами європейських союзників було доручене королю Польщі, під керівництвом якого було від 70 до 80 тисяч солдатів, яким протистояло 150 000-е турецьке військо.

Line 24 / 38

Vienna was on its last legs right as the relief forces arrived, as they could not hold out much longer against the massive Ottoman army.

Коли прибуло підкріплення, доля Відня висіла на волосині, його захисники більше не могли триматися проти величезного турецького війська.

Line 25 / 38

On the afternoon of September 12th, the allies knew the desperate situation of the defenders and decided to attack.

У другій половині дня 12 вересня союзники дізналися про відчайдушне становище захисників міста і вирішили наступати.

Line 26 / 38

The allied commanders first sent in the infantry and began to make good progress against the Turkish lines.

Командувачі об'єднаними силами спочатку відправили піхоту і почали добре просуватися крізь турецькі бойові порядки.

Line 27 / 38

However the decisive attack did not come until around 6 PM.

Тим не менше, час вирішальної атаки настав тільки близько 6 години вечора.

Line 28 / 38

It was then that Sobieski ordered the largest cavalry charge in history, himself personally leading Poland's 3000 elite winged hussars.

Саме в цей час Собеський віддав наказ почати найбільшу кавалерійську атаку в історії, особисто очоливши 3000 відбірних польських крилатих гусар.

Line 29 / 38

Eighteen thousand horsemen charged down the surrounding hills and smashed through the Ottoman lines, who were already exhausted and demoralized from failing to take Vienna before the relief forces arrived.

Вісімнадцять тисяч вершників помчали через навколишні пагорби і вдарили по турецьким строям, які до того часу вже втомилися і були деморалізовані неуспішними спробами захоплення Відня перед прибуттям підкріплення.

Line 30 / 38

At this pivotal moment, most of the Ottomans started to flee the battlefield, as Sobieski reached the Ottoman camp and tent of their leader Kara Mustafa.

В цей переломний момент більшість турків почало втікати з поля бою, це сталося саме тоді, коли Собеський досяг табору турків і намету їх ватажка Кара-Мустафи.

Line 31 / 38

About three hours later, the battle had been won, and Vienna was saved.

За три години битву було виграно і Відень був врятований.

Line 32 / 38

After the battle had been won, Sobieski paraphrased Julius Caesar's famous quote by saying, "I came, I saw, God conquered."

Після перемоги Собеський перефразував відомий вислів Юлія Цезаря: "Я прийшов, я побачив, Бог переміг."

Line 33 / 38

Sobieski was called, "the Savior of Vienna and Western European civilization" by the Pope, religious leaders, and other European dignitaries.

Папа Римський, релігійні лідери і інші високопосадовці Європи назвали Собеського "Рятівником Відня і західноєвропейської цивілізації".

Line 34 / 38

Common people from all around rushed to praise him and kiss his hand.

Звичайні люди зі усіх околиць стрімко рушили прославляти його і цілувати йому руку.

Line 35 / 38

The Viennese commander Starhemberg hugged and kissed him and called him his Savior.

Віденський воєначальник Штаремберг обійняв і поцілував його, а також назвав його своїм рятівником.

Line 36 / 38

Jan Sobieski died of a heart attack in Warsaw, Poland, in 1696.

Ян Собеський помер в 1696 році від серцевого нападу у Варшаві, Польща.

Line 37 / 38

The Ottoman Empire never fully recovered from their crushing defeat at Vienna and ceased to be a deadly menace to Europe.

Османська імперія так ніколи повністю і не оговталась від нищівної поразки під Віднем і припинила бути смертельною загрозою Європі.

Line 38 / 38

They entered a period of slow decline and dissolved a few years after the end of World War One.

Вона вступила в період поступового спаду і за кілька років після закінчення Першої світової війни розпалася на шматки.